Ми часом підлаштовуємсь під інших,
Залежимо від висновків людей:
Нехай побачать, що і я не гірший.
Й байдуже,що безбожний ряд ідей.
Ми аплодуєм тим, хто нам підлестив,
І з натовпом вигукує: розпни!
А істину й не прагнемо донести.
Як прагнемо - лякаємось "мовчи".
Ворожість ми навчились маскувати,
І братовбивство в серці, сміх в устах.
Як Богу на все це реагувати?
Невже не бачим, що живем в гріхах?
Любов до грошей й заздрість в нас - старання,
А бідність завжди списуєм на лінь.
Розмиті межі, цінності, бажання,
І тягне нас земля, не вабить височінь.
У свою душу подивись, читачу.
Чи ти Господня донька, Божий син?
Прийшов Спаситель на Планету нашу,
Змінити серце може Він один.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Рождённым жить в объятиях Творца - Анна Дмитриева Как-то один человек сказал:"Чтобы освободить наркомана, служитель Бога должен Бога любить больше,чем наркоман наркотик" и здесь я хочу внести поправку.
Наркоман ненавидит наркотик. Поверьте это правда! И чтобы освободить наркомана надобно служителю больше зависеть от Бога,чем наркоман или преступник зависят от зла.
Поверьте я видела многие чудеса Христа,преображающие сердца, исцеляющие души никому не нужных людей. Не осуждайте таковых, БОГ силён спасать и ныне Его Кровь особенно бурным потоком извлекает находящихся на дне общества.
