Вже сходить повний місяць над рікою.
Усе довкола дихає спокоєм.
Гойдають хвилі відблиски заграви.
За день на сонці розімлілі трави
Солодкувато-терпким пахнуть трунком.
«Рай-рай, кум-кум, рай-рай» - несеться лунко
Із-під купин, порослих осокою.
Пливуть вечірні тіні над водою.
____________________
В обличчя зрідка свіжий вітер віє...
Стою. Милуюся. Від захвату німію.
І, радістю наповнена до краю,
Творця краси земної величаю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Не оставляй собрания своего - Николай Николаевич Не спеши кого-то оценивать по тому, что ты видишь. Ты не можешь видеть всей картины полностью, тем более Бог говорит нам «Не судите, да не судимы будете, ибо каким судом судите, [таким] будете судимы; и какою мерою мерите, [такою] и вам будут мерить». (Матф.7:1-2)
